Цей матеріал мав би бути про мальовниче село Хмельниччини. Проте наш край надзвичайно красивий і кожен населений пункт заслуговує на увагу наших читачів. Саме тому далі мова піде про мальовничі села та селища, які розташовані на території Хмельницької області. Докладніше про це читайте на сторінках сайту khmelnytskyi-future.com.ua з посиланням на “Є”.
Село Старий Кривин: ландшафтний парк, церква-корабель
Село Старий Кривин розташоване в колишньому Славутському районі Хмельницької області. Населений пункт розкинувся між Острогом та Славутою. Цей населений пункт славиться унікальним ландшафтним парком, який був створений відомим архітектором-пейзажистом Діонісієм Міклером. Парк був створений понад два століття тому, проте до наших днів збереглося мало що. Туристи можуть побачити лише покручені старі дерева та порослі кущами шипшини доріжки. А ще в населеному пункті є церква, яка своїм зовнішнім виглядом нагадує корабель. Храм збудований у стилі українського бароко та є окрасою села Старий Кривин.
Село Стригани славляться Голубими озерами
Також у Славутському районі є село Стригани, яке дуже люблять туристи. А все тому, що в населеному пункті розташовані озера, які мають назву Голубі. На місці колишніх торф’яників виникли водойми, які вражають своєю красою. Озера розташовані в сосновому лісі, тому враження від відпочинку неймовірні.
Також у селі є палац князя Четвертинського, який з роками втратив свою велич. На жаль, споруда стає схожою на руїни. Проте навколо палацу існує багато легенд. До прикладу, про мідну підлогу в камінному залі. Мовляв, вже за часів незалежної України, будівельники в палаці зняли підлогу та побачили п’ятиметровий шар лебединого пуху. Він служив для теплоізоляції та з часом навіть не зотлів. А пройшло не кілька років, а кілька століть.
Село Залуччя: дерев’яна Свято-Дмитріївська церква
На Чемеровеччині розташоване село Залуччя. Воно відоме дерев’яною Свято-Дмитріївською церквою з мурованою дзвіницею. Храм був збудований у 1738 році. Історики зазначають, що це єдиний, у колишньому Чемеровецькому районі, зразок дерев’яної культурної архітектури.
А ось перша згадка про населений пункт належить до 1530 року. Щоправда, тоді село мало назву Лучинківці, а поселення було на іншому березі річки Смотрич. Село страждало від татарських набігів. І після чергового татарського спустошення люди переселилися на протилежний берег річки. І саме тому село отримало нову назву — Залуччя.
Село Варварівка — названо на честь третьої дружини Павла Санґушка
Ще одне село на Славутчині має мальовничі пейзажі та цікаву історію. Село Варварівка назвали на честь третьої дружини Павла Санґушка — Барбари. У цьому населеному пункті жінка мала маєток. А взагалі Барбара Санґушко була відома поетеса та перекладачка. Вона мала навіть у Варшаві свій літературний салон. Село тривалий час належало князям Заславським, а згодом Санґушкам.
У населеному пункті також був збудований хімічний завод. На підприємстві виготовляли оцет та скипидар. На жаль, завод не зберігався до наших днів.
А ось церква Пресвятої Трійці, яка була збудована в 1884 році, збереглася.
Село Кудинка — мальовнича природа Поділля
Село Кудинка, що на Летичівщині, славиться своєю чарівною природою. Саме тому тут люблять відпочивати місцеві та туристи. Гранітні скелі на річці Південний Буг вражають красою. А неподалік села розташоване урочище, яке має назву “Кармалюкове крісло”.
Потрібно зазначити, що перша згадка про населений пункт була в 1241 році.
Ось такі мальовничі села є в Хмельницькій області. Звичайно, ми описали не всі населені пункти, але це вже матеріали для іншої статті.
