Замок у Сутківцях – це кам’яна фортеця, яка здіймається на вершині пагорба, вкритого притаманною для регіону рослинністю. Його стіни свідчать про величні минулі епохи, коли влада й війни переплітались, а замки були не лише оборонними спорудами, а й символами могутності. Далі на khmelnytskyi-future.
Руїни замку можна побачити як з протилежних пагорбів, поблизу оборонної церкви-фортеці, так і піднявшись до самої архітектурної пам’ятки. Цей кам’яний свідок величних історичних подій, сплетіння долі й влади, навіть незначними деталями, що залишилися, хизується над вигинами річки Ушиця, нагадуючи славні часи.
Крім того, ця місцевість сповнена легенд і пригод. Стіни замку бачили століття воєн, зміни влади та культурні революції, і залишаються живим свідченням минулого й сьогодення. Ця місцевість стала важливим туристичним місцем, яка приваблює своєю історією, архітектурою, легендами, які передаються з покоління в покоління місцевим населенням села.
Історія замку
Історія замку у Сутківцях бере свій початок у глибокому середньовіччі. Він був споруджений як оборонна фортеця, призначена для захисту важливих торгових шляхів та стратегічних територій від нападів ворогів. За свідченнями дослідників, імовірно, його спорудив на місці старого дерев’яного замку спадкоємець Ходька Кроата, якому Владислав-Ягайло подарував Ярмолинці та прилеглі до них Сутківці. Саме онуку Федору Сутківському (названо відповідно до отриманих ним володінь) належала ця кам’яна споруда.
Пам’ятка архітектури XV століття зазнавала реконструкцій та модифікацій у різні епохи. При цьому, не слід забувати, що її головним завданням було захистити власників від набігів монголо-татар. Зі зміною влади й функції замку стали іншими.
У період розквіту замок був не лише воєнною фортецею, а й центром культурного та політичного життя регіону. Він був місцем постійного проживання останньої спадкоємиці Ф. Сутківського – Варвари. Вона зі своїм чоловіком в 1623 році виконали останні відомі перебудови замку.
Архітектурна спадщина майстрів минулого
Архітектура замку у Сутківцях – це справжнє диво майстерності. Стіни замку, зведені з великих кам’яних блоків, свідчать про велику увагу до деталей та технічної майстерності, яка притаманна будівлям того часу.
Великі вежі, масивні стіни і внутрішній дворик відображали атмосферу минулих епох. Цей замок – приклад класичної фортеці, зведеної для захисту й комфорту водночас. Залишки північно-західної вежі (усього їх було 4) й досі вражають своєю масивністю та елегантністю.
Форма споруди була квадратною. Дослідники називають довжину однієї стіни орієнтовно 60 м. Стіни були високі, масивні, міцні. Трохи виступали від стін масивні вежі, розташовані на його краях. Вони слугували практичними оборонними пунктами, а також надавали будівлі поважного вигляду. Всередині був внутрішній дворик, який не зберігся до наших днів.
Місцеві легенди, які приваблюють туристів
Замок у Сутківцях живе не лише в кам’яних стінах, а й у безлічі легенд, які іноді навіть мають містичні риси. Одна з них розповідає про загадкове зникнення власника замку разом зі скарбом, який він ховав у його підвалах. Інша легенда стверджує, що в нічній тиші можна почути шепіт привидів минулих мешканців замку, що залишилися у ньому назавжди.
Крім того, селяни розповідають, що на пагорбі поряд з руїнами, на Великдень можна побачити у сутінках високі постаті, одягнені в білі накидки. При цьому, віряни стверджують, що тільки чистий душею може їх побачити, а також, прихилившись до землі, почути дзвони, які б’ють. Імовірно, це пов’язано із тим, що у давнину оборонна церква та замок були поєднанні підземними ходами. Ці легенди створюють містичний образ замку, який привертає до себе увагу туристів, істориків та прихильників надприродного.
Сьогодні замок у Сутківцях залишається важливою історичною пам’яткою, яка миттєво переносить нас у світ минулих епох. Він зберігає в собі неймовірну спадщину, яка надихає на нові дослідження та вивчення історії та культури регіону.
