Містобудування та архітектурне планування початку XX століття в Хмельницькому було різноманітним. На центральних вулицях можна побачити багато незвичних будівель з витонченим дорогим оздобленням фасадів, мініатюрними балкончиками та високими вікнами. Були серед таких історичних будівель як особняки приватної власності, так і ті, що використовувались військовими організаціями. Будинок урочистих подій в Хмельницькому, що на вулиці Героїв Маріуполя – важлива історична пам’ятка. Далі на khmelnytskyi-future.
Реконструйована громадсько-адміністративна забудова – важлива частина нашої історії, приваблива локація для гостей міста, а також пам’ятка архітектури місцевого значення. Пропонуємо поринути у вир подій, пов’язаних з будівлею, та через призму історичних фактів оцінити її важливість для кожного містянина.
Хто проживав в будинку?
Побудований особняк приблизно в 1903 році. Його першим власником був відомий місцевий лікар Павло Компанцев. Саме на його кошти був зведений цей чудовий особняк, який вражав своєю досконалістю як місцевих жителів, так і мандрівників. І досі ця будівля привертає увагу перехожих. Перший власник будинку був освіченою, талановитою людиною. З 1898 по 1914 роки він виконував обов’язки місцевого лікаря. Крім того, паралельно викладав дисципліну гігієни в Олексіївському училищі. Ці факти свідчать, що в дбайливих руках такої педантичної особи, будинок був взірцем стилю.
Після від’їзду на службу Команцева, коли розпочалась Перша світова війна, будинок передано у користування військовому відомству. Він був вигідний для військових не лише місцем розташування в центральній частині міста, алей й завдяки хорошому архітектурному плануванню приміщень. Великі місткі зали будинку дозволяли проводити зібрання військового командування.
В 1917-1921 роки у деякі кімнати були передані для проживання командувача армії. Серед видатних особистостей, які тут проживали, слід відзначити Брусилова, Дьомичева тощо. Серед таких постатей варто згадати про Івана Чмолу – полковника корпусу Січових Стрільців. Поміж того, військовий був співзасновником організації “Пласт”, яка проводила виховання молоді України з націоналістичним напрямком. До речі, Степан Бандера також був її вихованцем.
Будівля завжди приваблювала гостей, які прибували до Проскурова. Тут часто зупинялися військові, відомі радянські воєначальники, навіть лідер Французької компартії в 1928 році. Таким чином, особняк, споруджений місцевим лікарем, був особливим місцем натхнення, де вирішувались важливі державні питання, які значно вплинули на хід української історії.
Особливості архітектурного планування забудови
Загальна площа та автентичний вигляд будівлі відрізнялися від тих, які можна спостерігати сьогодні. Візуально розглядаючи фасад зі сторони дороги, можна одразу побачити, що центральна частина споруди та східне крило відрізняються від західного (лівої частини). Така відмінність пов’язана з частою зміною власників, а також передачею будівлі під використання дитячої лікарні.
Загалом, будівлю умовно можна розділити на дві частини – побудований на початку XX століття особняк, а також прибудову середини 1970-х років.
Особняк складався також з двох частин (які збереглися й до сьогодні). Перша – центральна, яка вражала своїми просторими приміщеннями та довгими коридорами. Інша – була більше придатною для проживання, адже мала невеликі житлові кімнати.
Споруда побудована в стилі необароко, а також деяких елементів в стилі бароко. Двоповерховий цегляний будинок має прямокутну форму. Крім того, зовнішнє оздоблення має багато ліпних деталей (в основному вони прикрашають другий поверх), серед них також простежується і рослинний орнамент на кронштейнах карниза та підвіконних нішах.
Прибудова 1970 років також виконана з дотриманням стилізації особняка. Але, акцентних елементів декору, як на східному крилі, тут немає. Потреба в її будівництві виникла для розширення можливостей дитячої лікарні, яка функціонувала в приміщеннях особняка після закінчення Другої світової війни.
Сучасне “романтичне” призначення будинку
Звісно, історія та її цікаві факти, пов’язані з будинком, складають левову частку, яка популяризує історичну пам’ятку як особливе туристичне місце. Для молодого покоління містян вона ж стала символом зародження їх сімей.
З 2001 року в приміщенні будівлі проводять урочисті церемонії реєстрації шлюбу. Старовинна будівля отримала нове, важливе призначення. Адже зараз це єдиний РАЦС в місті. Приміщення добре облаштовані для проведення урочистих подій “єднання двох сердець”.
Варто зауважити, що центральний (або як його ще називають “святковий”) вхід в Будинок урочистих подій розташований на задньому дворі особняка. Старовинна архітектура не лише має привабливий вигляд, але й створює відповідну романтичну атмосферу. Кожен елемент будівлі, в тому числі широкі сходи, високі колони та симпатичний балкончик, які збереглися ще з часів Павла Компанцева, стали частиною життя не лише відомих діячів та військовослужбовців, але й сімейної історії багатьох поколінь хмельничан.
