Як відбувалась компʼютеризація навчальних закладів Хмельниччини на зламі тисячоліття?

Інформаційно-комунікаційні технології посту­пово, активно і невпинно вкрапляються й інтегру­ються в усі сфери діяльності людини та суспільства, стають могутнім каталізатором і визначальним джерелом розвитку. Цей процес на­зивають інформатизацією суспільства. Це складова за­гальної тенденції глобалізації світових процесів роз­витку. На основі компʼютеризації був закладений освітній фундамент створення в Україні нових робочих місць і боротьби із бідністю, забезпечена конкурентоздатність випускників національної системи освіти на ринку праці й освітніх систем на ринку освітніх послуг, інвестиційна привабливість освіти і країни в цілому. Усе це сприяло формуванню іміджу України як країни високих технологій, у якій гармонійно поєднуються духовні, інтелектуальні та науково-технічні надбання людства з демократичними здобутками української держави. Далі на khmelnytskyi-future. 

З чого починалась компʼютеризація навчальних закладів?

На початку 21 століття пройшли навчання та підвищення кваліфікації сотні тисяч вчителів, викладачів вищої школи і керівників освіти. Науковцями АПН Украї­ни, працівниками навчальних закладів були розроб­лені концепція інформатизації освіти, концепція програми інформатизації загальноосвітніх навчаль­них закладів, комп’ютеризації сільських шкіл. У школах Хмельниччини були ство­рені і впроваджені в освітню практику значна кіль­кість програмних засобів навчального призначення, підготовлені й видані нові підручники та інша науко­во-методична література. У новій 12-річній школі інформатика була виділена в окремий предмет технологіч­ного блоку загальноосвітньої підготовки школярів. Компʼютеризація освіти – це створення інформаційно-комунікативного навчального середовища та формуванням його загальносистемних програмно-технічних компʼютерних елементів. За десятки років шкільної інформатики у навчальні заклади України усіх типів були поставлені десятки тисяч навчальних компʼютерних комплексів, сотні тисяч компʼютерів, у тому числі у навчальні заклади, які розташовані у сільській місцевості.

Як у середині 80-х років минулого століття створювали кабінети інформатики?

Ще на початку цього процесу у 1986 році у школах Хмельниччини було 493 кабінети інформатики, які налічували компʼютеризовані робочі місця, але були оснащені переважно різнотипними та програмно несумісними компʼютерними засобами. Наприкінці 80-х років минулого століття за відсутності персональних компʼютерів вітчизняного виробництва у систему освіти були здійснені постачання сучасних на той час інструментальних і типових компʼютерних класів за проєктом з японською фірмою “Ямаха”. Цей підхід виявився доцільним. Значна кількість науковців, викладачів і учнів здобули відповідну освіту, були залучені до створення програмних засобів навчального призначення. Був підготовлений перший кадровий фундамент подальшої інформатизації і компʼютеризації освіти.

90-ті роки минулого століття стали проривними у компʼютеризації школярів

Уже на початку 90-х років минулого століття процес компʼютеризації навчальних закладів Хмельницької області набув бурхливого характеру. Визначального науково-методичного та організаційно-технологічного значення у цей час відіграв проєкт “Пілотні школи”, який здійснювався спільно з американською фірмою “ІВM”. Тоді була створена розгалужена мережа центрів з перепідготовки і підвищення кваліфікації вчителів, розроблена значна кількість компʼютерних програм із різних навчальних предметів, методичних рекомендацій для вчителів і учнів щодо їх застосування у навчально-виховному процесі. Однак, еволюція розвитку персональних компʼютерів у ті часи ще не винайшла і не відпрацювала загальновизнані у світі стандарти. Архітектури і параметри компʼютерів, що випускались різними фірмами, були не стабільні, а програмні засоби – переважно несумісними. Станом на 1 січня 1993 року в українських школах налічувалось вже 73488 персональних компʼютерів. Сума, що була виділена з державного бюджету на компʼютеризацію освіти протягом 1993 року складала 14 мільярдів карбованців. У 1994 році державне замовлення на виготовлення і постачання компʼютерів в освіту було зірвано і не відбувалося майже до 2000 року. Тільки після прийняття у 1998 році Закону України “Про концепцію національної програми інформатизації” було відновлено централізоване оснащення загального навчальних закладів компʼютерним обладнанням. Виконання цієї програми дало, безумовно, позитивний результат щодо розвитку компʼютеризації освіти в цілому. “Компʼютерний парк” сільських шкіл Хмельниччини поповнився технікою з потужними процесорами. Важливою умовою для компʼютеризації навчально-виховного процесу на Поділлі була вимога компʼютерної грамотності вчителів. Підготовка фахівців у галузі інформатики та мікроелектроніки здійснювалася за державним замовленням за контрактною формою навчання у провідних вищих навчальних закладах.