Місто Кам’янець-Подільський — окраса Поділля, яке люблять відвідувати туристи. В Кам’янці особлива атмосфера, унікальні пам’ятки архітектури, красиві вулиці. Сьогодні ми більше поговоримо про це славне місто, а точніше про вулицю Лесі Українки. Ця вулиця за роки свого існування мала шість назв. Докладніше про це читайте на сторінках сайту khmelnytskyi-future.com.ua з посиланням на k-p.net.ua.
Леся Українка ніколи не була в Кам’янці-Подільському
Історія вулиці Лесі Українки розпочалася понад сто років тому. Але первісна її назва була Петербурзька. Так вулицю назвали в другій половині XIX століття на честь столиці Російської імперії. Далі її кілька разів перейменовували: Петроградська, Петровського, Німецька, Ленінградська.
У 1991 році Ленінградська стала вулицею Лесі Українки. Потрібно зазначити, що видатна українська поетеса ніколи в Кам’янці-Подільському не була. А пишучи про “Красо України, Подолля!”, Леся Українка надихалася пейзажами Вінниччини. Красиві локації поетеса бачила з вікна поїзда коли їхала на лікування до Одеси.
Земська лікарня, ботанічний сад, сквер
На вулиці, яка названа на честь української поетеси, розташовано чимало будівель, які мають свою унікальну історію.
- Земська лікарня. Триповерховий кам’яний будинок був збудований у 1864-1887 роках. Крім лікарні тут також функціонувала дворічна повивальна школа, яка розпочала роботу в 1887 році. Під час Першої світової війни в лікарні розташувався госпіталь Південно-західного фронту. І в цьому госпіталі працював майбутній письменник Михайло Булгаков зі своєю дружиною Тетяною.
- Кінотеатр “Дружба”. У 1961 році на вулиці почав свою роботу кінотеатр із двома залами на 300 та 420 місць відповідно.
- Будинок де народився український поет Микола Бажан. У жовтні 1904 році в будинку на вулиці Петербурзькій народився майбутній поет Микола Бажан. У Кам’янці-Подільському його сім’я прожила шість років і у 1910 році переїхали до Умані. Поет часто згадував про рідний Кам’янець-Подільський. У 1988 році на стіні будинку відкрили меморіальну дошку.
- Сквер Гунські криниці. На вулиці Лесі Українки розташований найбільший фонтан у місті. Він існує в Кам’янці ще за часів Російської імперії й воду, яку тут добували, возили возами в Старе місто. А ось сам сквер облаштували в 1949 році.
- Будинок у якому жив Григорій Тонкочаєв. Григорій Андрійович був головою міськвиконкому з 1964 по 1968 роки. Він проживав на вулиці Лесі Українки, 50. Він запам’ятався містянам тим, що слідкував за порядком у місті. Тонкочаєв кульгавив на одну ногу, проте це не заважало йому робити щоденний обхід Кам’янця-Подільського. А ще він наполіг збільшити на один поверх готель “Україна”. За це чиновник отримав догану від радянської влади.
- Ботанічний сад. Перші ботанічні ділянки були закладені в 1925 році. Поступово ботанічний сад збільшував свої зелені насадження та в 1963 році його визнано пам’яткою природи республіканського значення. А взагалі він має площу близько 17 гектарів.
- Гімназія Славутинської. Навчальний заклад має давню історію. У 1901 році починає працювати приватне училище, проте вже через чотири роки заклад став повноцінною жіночою гімназією. Освітній заклад проіснував двадцять років, згодом жіноча гімназія стала трудовою школою. В незалежній Україні — це спеціалізована школа для обдарованих дітей.
Ось така історія вулиці Лесі Українки та будівель, які розташовані в цій частині міста. Сподіваємося, наш матеріал був для вас пізнавальним і ви більше дізналися інформації про рідний Кам’янець-Подільський.
А які ще цікаві об’єкти розташовані на вулиці Лесі Українки в Кам’янці-Подільському? Чекаємо на ваші коментарі в соціальних мережах. Нам важлива ваша думка.
