Будинок рад у Хмельницькому – це головний корпус комплексу адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування. Пам’ятка архітектури місцевого значення. Щоб дізнатися більше про споруду, її історію та велич, читайте матеріал на khmelnytskyi-future.
Центральна башта Будинку Рад
Будинок Рад має монументальний, урочистий вигляд і є одним із найкращих зразків повоєнної забудови Хмельницького. Він став головною домінантою центральної площі міста – Майдану Незалежності. Площа сформувалась у середині 1950-х рр., коли характерною рисою в радянській архітектурній практиці повоєнного десятиріччя було широке застосування ансамблевої забудови.
Яскравий приклад подібного архітектурного напрямку – формування ансамблю головної площі у Хмельницькому під час спорудження Будинку Рад. Площа у плані прямокутна, її просторовий обсяг із східного боку замкнули два триповерхові житлові будинки та триповерховий адміністративний будинок між ними, побудовані у 1952-54 рр. та витримані у класичних формах.
Доповнювали ансамбль площі композиції зелених насаджень, ліпні вази для квітів, парапети з балюстрадою. У 1970 р. перед Будинком Рад був встановлений пам’ятник В. Леніну, наприкінці 1980-х площа зазнала капітальної реконструкції (нове планування газонів, встановлені фонтани тощо). У 1992 р. пам’ятник демонтували та перенесли у міський парк культури та відпочинку.
У Будинку Рад працювали відомі державні діячі України. Нині Будинок Рад займають обласна держадміністрація та обласна Рада.
Архітектура
Триповерховий на високому цокольному напівповерсі, цегляний, тинькований. Зведений за проектом архітектора Гната Чекірди. Виконаний у характерному для радянської архітектури 1950-х рр. стилі, основою якого було використання форм і прийомів класики. У плані будинку виокремлюється центральна прямокутна частина та бічні великі Г-подібні крила. Над центральною частиною зроблена двоповерхова надбудова із двоярусною баштою, на якій з трьох боків (крім тильного) встановлено годинники.
Загальна композиція споруди симетрична, з рівномірним ритмом віконних прорізів. На головному фасаді домінує ризаліт із парадним входом. Ризаліт на рівні другого-третього поверху має чотириколонний іонічного ордера портик, який візуально продовжений здвоєними напівколонами на всю його ширину. Загальний ритм колонади ризаліту підтримується сандриками, що спираються на колони, якими оздоблені непарні вікна другого поверху фасадів. Міжвіконний простір та наріжжя надбудови декоровано здвоєними пілястрами.
Перший поверх споруди облицьований блоками під «рваций граніт». Споруду увінчує розвинутий карниз, надбудову – парапет, башту – високий шпиль. До початку 1980-х рр. центральний ризаліт прикрашали виконані з цементу скульптурні композиції (по центру – щит із Гербом УРСР в оточенні прапорів, по боках – робітник та колгоспниця), шпиль увінчувала зірка (у середині 1990-х рр. її замінено на малий герб України – Тризуб).
