Субота, 22 Червня, 2024

Як на Хмельниччині облаштовували телевежі?

Хоча принцип телебачення був теоретично розроблений ще наприкінці 19 століття, але перші у світі телевізійні трансляції вдалося здійснити лише у 1925 році в Англії та США, у 1931 році у Німеччині та СРСР. Та про справжній розвиток телебачення можна казати лише у повоєнні роки. У 1946 році з телецентру Москви, у 1951 році – Харкова і Києва, розпочалось телемовлення за електронною системою з високою чіткістю зображення. Одночасно у СРСР розпочали серійне виробництво телевізорів “КВН-49”, які потрапили у масовий продаж. Новий крок у телемовленні стався у 1960 році, коли почався регулярний обмін телепрограмами між Москвою і Києвом. У 1967 році телецентри республіки стали приймати кольорові трансляції. З 1974 року Україна мала 2 телевізійні програми з роздільними союзними й республіканськими трансляціями, а з 1976 році зʼявилась і третя програма для Києва і Київської області. В Україні на середину 70-х років минулого століття діяло 14 телецентрів та 10 ретрансляційних станцій. Одна зі станцій працювала у Хмельницькому. Далі на khmelnytskyi-future.


Коли Хмельниччина увійшла у телепростір?

У 1951 році, коли почав працювати телецентр у Києві, деякі північні райони Хмельницької області отримали змогу приймати телесигнал. Для цього, крім придбання телевізора, потрібно було встановлювати антену висотою від 30 до 40 метрів. Очевидно, що пересічним громадянам зробити таке було майже неможливо. Тому телевізори спочатку з’являлися передусім на підприємствах та в установах. Одним із найперших прийомів телесигналу влаштували на паперовому комбінаті у селі Понінка Полонського району. Дирекція та профспілкова організація підприємства у липні 1953 року для своїх робітників придбала телевізор, який встановили у робітничому клубі. Інженери комбінату поруч з клубом спорудили 30-метрову металеву антену, й вже з серпня, після зміни, у клубі щоденно збиралися робітники, аби побачити телепередачі з Києва. Приклад понінківських робітників наслідували самодіяльні радіоклубівці фарфорового заводу у Полонному, яким теж вдалося налагодити прийом телепередач.

У центральних та західних районах області була можливість за допомогою 40-метрової антени приймати сигнал зі Львова. У Хмельницькому до телемовлення у 50-х роках минулого століття, крім підприємств, приєдналось чимало радіоаматорів. Але для широкого впровадження телебачення у маси, для забезпечення телебаченням населення Хмельницької та сусідньої Тернопільської області перспективним планом передбачено будівництво потужного ретранслятора у Волочиську. У 1960 році мало початися будівництво ретранслятора у Вінниці, з введенням якого в дію з’явилась можливість приймати телепередачі у багатьох районах нашої області. Будівництво телеретранслятора у Вінниці було закінчене у 1963 році, що надало змогу в радіусі 120-125 кілометрів налагодити гарантований прийом телепередач. Таким чином, без спорудження громіздких антен, мешканці Хмельницької області отримали можливість користуватися телебаченням. 30 жовтня 1963 року в обласній газеті “Радянське Поділля” вперше була опублікована програма телепередач.

У різних куточках області почали зʼявлятись телевежі 

Для забезпечення стабільного телесигналу на всій території області, від середини 60-х років минулого століття було прокладено релейну лінію Хмельницький-Волочиськ-Тернопіль. Вона включала 80-
метрові телевежі з потужними та середніми передавачами, що надало можливість ретранслювати сигнал як із Києва, так й зі Львова. У 1966 році був встановлений телеретранслятор у Кам’янці-Подільському. У мешканців міста на той час було вже понад 300 телевізорів, але оскільки передачі приймали з Чернівців, зображення на екранах було невиразне. З введенням у дію кам’янецького ретранслятора телебачення стало досяжним не лише для мешканців міста, а й району. Згодом, була споруджена телевежа у Солобківцях Ярмолинецького району, що дозволило створити релейну магістраль Хмельницький – Солобківці – Кам’янець-Подільський з подальшим розвитком на Чемерівці та Городок.
Новий виток розвитку телемовлення випав на початок 80-х років 20 століття. Розповсюдження у СРСР багатопрограмного телебачення на дециметрових хвилях вимагало будівництва ще більш потужних радіотелевізійних станцій. 

Телевежа у Хмельницькому 

У 1978 році у Хмельницькому, поруч зі старим ретранслятором, розпочалось будівництво нової телевежі. До робіт залучили навіть спеціалістів з Чехословаччини, які встановлювали телеапаратуру у технічному приміщенні. Через два роки будівництва, коли “зріст” суцільнометалевого корпусу телевежі склав 180 метрів, на нього установили 28-метрову антену. Таким чином, загальна висота телевежі становила 208 метрів. У 21 століття телевежа у Хмельницькому залишається найвищою спорудою області. Також вона є четвертою за висотою в Україні серед телерадіовеж, що стоять вільно. Найвища – Київська. Її висота 385 метрів. Далі Харківська телевежа з висотою у 242 метри. Мелітопольська телевежа має висоту 226 метрів. Тож вежа у Хмельницькому посідає четверту сходинку серед тих, які розташовані на території країни. 

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.