Бакотська затока виникла на місці затопленого села Бакота. Воно знаходилося на півдні Хмельниччини, неподалік Кам’янця-Подільського. Це територія, яку протягом багатьох століть хотіли завоювати різні народи. У наші часи ці землі забрали хвилі Дністра. 16 тисяч гектарів родючих земель, 100 гектарів лісу, виноградники та сади і 28 зниклих сіл – все поглинула вода. Далі на khmelnytskyi-future.
Хто хоча б раз був на Бакоті знає – це сакральне місце, яке важко описати. Природа у цій місцевості дозволяє митцям відірватися від звичного формату роботи та поринути в абсолютно творчу атмосферу. Тож завдяки їх роботам, туристичних локацій на Бакоті побільшало. Над стінописами, що тепер прикрашають місцевість, працювали близько 15 художників. У звичній для себе атмосфері, вони творять в абсолютно різних стилях та напрямках. А от тема робіт, яку відтворювали у муралах, для багатьох була єдина — мистецтво під час війни.
“Розірвана душа”
Одним із яскравих муралів є “Розірвана душа” авторки Юлії Абрамової. З давніх-давен, вишиванку вважають оберегом української нації. Вишита сорочка символізує сімейні цінності – пам’ять роду, вірність і любов. Вона виконувала роль потужного оберега, була одягом, який зберігає пам’ять роду і генетичний код нації. За довгі роки окупації та намагання знищити українську ідентичність, вишиванка залишалася скарбом і історичною пам’яттю роду, яку намагалися зберегти й передати нащадкам, ховаючи в скрині та закопуючи в землю у лісах. В стінописі “Розірвана душа” мисткиня показала душевний стан українця і української нації у важкі для країни часи.
“Будь спрагою моєю”
Ще один мурал із назвою “Будь спрагою моєю” створила художниця зі Львову – Зірка Савка. Мисткиню на його створення надихнули водяні створіння, що водяться на Бакоті. Ба більше, які занесені до Червоної Книги. Ці риби стали жителями затоплених сіл. Сіл, які вже понад кільканадцять років під водами Дністра.
Красу Подільських Товтр та Дністра зафіксували троє митців – Зірка Савка, Андрій Горбаль та Андрій Кальков. На стіні зображені Подільські Товтри, Дністер, каньйон, вода Дністра та елементи природи. Зірка створила графічний розпис риб. Це відсилання до природи, до Дністра. А чоловіки доповнили абстрагованими формами – геометричними, етнографічними, задали рух та на різних досвідах своїми художніми практиками створили стінопис.
“Надихаючись Греном”
Мурал від Андрія Калькова з Луцька на Бакоті – надихаючись Греном. Ескіз для цієї роботи створено за мотивами творів Олександра Грена, художника, який мешкав і творив у селі Крушанівка. У своїх роботах Грен використовував декоративність як основний засіб художнього вираження, поєднуючи прості геометричні форми авангарду з ритмікою українського народного орнаменту.
“Земля”, авторка муралу Юлія Абрамова
Земля надає нам сил, любов і повага до неї, як невіддільна частина нашої культури та пам’яті. Оспівана у віршах і піснях великих поетів України. У роботах мисткині, земля в образі згорілої, скаліченої війною. Стінопис з’явився у туристичній Бакоті, а саме в селі Гораївка. Побачити роботу можна на стіні промислової будівлі біля дитячого садочку.
“Кіт”
У Старій Ушиці на стінах паркану оселився кіт. До малювання долучилась молодь та місцеві мешканці громади під кураторством професіоналів. Художники провели майстер-клас з малювання на стінах та показали, як користуватися пензликами та аерозольною фарбою.
“Підводний Дністер”, авторка роботи Роксолана Дудка
Мурал створено на сільському клубі в селі Гораївка. Художниця зазначає, що Дністер як забирає життя, так і дає нове. Так можна описати відчуття, що з’являються від знань про події, що відбулися в далекому 1981 році на території тоді існуючого села Бакота. Вода забрала все. Чи природна, чи техногенна катастрофа, етапи для прогресу і навіть війна – страшна стихія знищує все на своєму шляху. Мурал на стіні сільського клубу – це велике мальовниче полотно, що зображує багатство та красу річки Дністер. Аборигенні та ендемічні риби та рослини живуть в ареалі неймовірних красот. Цей життєствердний розпис намагається створити відчуття безпеки та спокою для людей, що тут живуть та тих, хто знайшов тут прихисток.
А такі патріотичні котики зʼявляються у різних містах України. Це роботи художників з Одеси, які в Бакоті створили вже десятки стінописів. Цей мурал можна побачити на стінах клубу в селі Гораївка. Місцеві мешканці кажуть, котик заряджає гарним настроєм, позитивом та тішить око.
“Ліс”, авторка Марго Рєзнік
В українській міфології часто є образ того, що з персонажів, які трагічно і несправедливо загинули виростають дерева. Тож завдяки тому, що зараз росте новий український ліс, художниця може продовжувати творче життя. 
Автор Євген Адвокат порівнює Бакоту та Крим. Червонокнижні рослини, птахи, тварини – багато чого нагадує півострів. А клімат тут порівнюють з Ялтинським – він на декілька градусів тепліше, ніж в інших регіонах України. Євген створив свою роботу на основі цього та описав її, як романтично-іронічний коментар на тему літніх спогадів, неминучих асоціацій та порівнянь.
Бакотські портали, автор Вартан Маркар’ян
Бакотські портали – це певна містифікація енергетичності даної місцини. Колись затоплене однойменне село, а зараз туристична мекка, що продовжує породжувати та накопичувати навколо себе нові легенди та міфи. Портали на території Бакоти формують розрив у просторі та часі, що, дозволяючи матерії миттєво переміщатися між двома точками, миттєво телепортують у сповнене спокоєм місце. Портали створюють штучний прохід, “коридор” або “вікно” з одного місця в інше, з одного світу в інший”.
Надихає ця місцевість не тільки художників, але й музикантів. Написані пісні та зняті кліпи у цій місцевості передають колорит Хмельниччини. Зокрема, серед музичних проєктів є “Lippy&Les”. Новий дует, створений Іриною Лобанок та Лесем Якимчуком. Музиканти записали нову пісню про Крим “АюДаг” та зняли кліп на неї на Бакоті. Окрім цього, зафільмували Бакоту у своїх відеороботах — Галя Гурова (проєкт “сонічка дєтка”), Антон Болденко, Сергій Боричевський.
