Хмельницька область здавна славилася талановитими людьми. На наших землях народилося і виросло багато відомих письменників, поетів, діячів театрального мистецтва, а також науковців та винахідників. Саме про одного з них, Франца Лендера, ми розповімо в цьому матеріалі. Далі на khmelnytskyi-future.
Франц Лендер: походження, навчання та початок кар’єри винахідника
Франц Лендер – ім’я, яке мало відоме широкій публіці, проте його внесок у розвиток військової техніки заслуговує на особливу увагу. Винахідник зенітної гармати з Хмельницької області значно вплинув на історію озброєння, а його зенітка переломила хід Першої світової війни.
Майбутній винахідник народився в селищі Дунаївці 13 квітня 1881 року. Незадовго до його народження, родина Лендерів переїхала на Хмельниччину з Чехії, вирішивши спробувати заробити грошей на суконних фабриках. Річ у тім, що графиня Антоніна Красовська, якій належали Дунаївці та навколишні села в XIX столітті, активно розвивала на своїх землях текстильне виробництво. Її син продовжив цю справу, і в 1872 році на цій території успішно працювали 53 фабрики. Сприяли розвитку виробництва відкриття залізничного вокзалу в Проскурові та близькість залізниці.
Прості завдання на виробництві сукна виконували місцеві селяни, а ось для обслуговування техніки та серйознішої роботи графська родина наймала спеціалістів з текстильного виробництва з Європи. Їм надавали житло, невеликі наділи, пристойну платню. Саме так Лендери потрапили на Поділля й осіли тут.
Крім Франца, у родині росло ще четверо дітей – двоє молодших братів і дві сестри. Лендери не були особливо заможними, але розуміли, що важливо дати дітям освіту. Тому Франц спочатку закінчив школу в Дунаївцях, потім навчався в ремісничому училищі Російського Технічного Союзу, а згодом вступив до Петербурзького технологічного інституту. Під час навчання в інституті молодий чоловік працював у Артилерійській конторі, що належала Путиловському заводу, на посаді кресляра, і в цей же період розпочав свій шлях винахідника.
Завершення навчання та перші винаходи
Петербурзький інститут молодий винахідник закінчив з відзнакою у 1904 році. Після цього з посади кресляра перейшов на посаду технічного керівника на Путиловському заводі, де підробляв під час навчання.
Першими значними винаходами вченого стали:
- Новий принцип конструкції стопора затвора для польової гармати, у 1902 році.
- Автоматичний клиновий затвор для гармат середнього та малого калібру, у 1908 році.
Механізм автоматичного клинового затвора став справжнім проривом в артилерії. Він значно збільшив скорострільність гармат до 26 пострілів на хвилину. Цей винахід отримав патенти від таких впливових країн світу, як: США, Німеччина, Франція, Австрія, Англія, Росія.
Крім того, Лендер активно вивчав теорію гіроскопа і працював над основами та принципами повітряної стрільби по рухомих цілях. Він випустив кілька доповідей та наукових праць, розробив кілька артилерійських систем, а для військово-морського відомства керував створенням мінних апаратів.
Проєкт зенітної гармати та Перша світова війна
Проєкт першої зенітної гармати Франц Лендер розпочав у 1909 році. Разом із ним над винаходом працював артилерист-конструктор Василь Тарнавський. Саме тому перша вітчизняна зенітка в історичних документах часто згадується, як гармата Лендера-Тарнавського.
На розробку та креслення зенітки вчені витратили близько п’яти років. У 1914 році перші гармати були готові до випробувань і пройшли їх з величезним успіхом. Гармата Лендера-Тарнавського виявилася значно кращою за показниками скорострільності та висоти вогню ураження ніж аналоги виробництва Франції та Німеччини. Вона могла збивати цілі в небі на висоті до п’яти з половиною кілометрів. До того ж, вона була мобільною і могла розвертатися.
Цікаво, що Російська імперія вступила у Першу світову війну з найбільшим повітряним флотом і навіть важкими бомбардувальниками, але з абсолютно непідготовленою системою ППО. Польові гармати були, але встановлювалися вони статично на височині й прикопувалися. Щоб не потрапити під вогонь, противнику просто потрібно було облітати небезпечну ділянку.
Зенітка Лендера-Тарнавського вирішила ці проблеми. Гармата кріпилася на спеціальну тумбу, а тумба, своєю чергою, встановлювалася на машину, відкритий вагон чи кінний віз. Завдяки такому кріпленню кут піднесення досягав 75 градусів, і з’явилася можливість вести круговий обстріл.
Перші чотири гармати були використані на фронті вже у 1915 році. Вони були встановлені на машини та передані у розпорядження першої автомобільної зенітної батареї під командуванням того самого другого винахідника – Василя Тарнавського. Гармати показали себе дуже успішно у битві під Варшавою, де змогли збити два німецькі літаки, витративши при цьому зовсім мало снарядів. Після цього зенітки Лендера пішли у масове виробництво, та допомогли виграти багато битв.
Закінчення кар’єри та пам’ять про великий внесок у зенітну артилерію
Після революції та зміни влади Франц Лендер не залишив країну, хоча така можливість була. Талановитого винахідника готові були прийняти багато європейських країн. Він вирішив продовжити свою роботу і у 1918 році став головним конструктором Артилерійського комітету, а у 1919 році перейшов на посаду професора та викладача в Артилерійську академію.
З 1920 року Лендер керував Артилерійським конструкторським бюро і продовжував працювати над гарматами різних калібрів, писав наукові праці та статті. Також спроєктував оптичний висотомір і завершив креслення автоматичного прицілу для гармат малого та середнього калібру.
Винахідник прожив всього 46 років і помер 14 вересня 1927 року. В останні роки життя талановитий інженер сильно хворів, але не переставав працювати. Після операції він вже не вставав і вимагав, щоб йому встановили зручну дошку для креслень над ліжком. Він хотів встигнути завершити свою останню гармату і йому це вдалося. Креслення 76-мм полкової гармати зразка 1927 року були завершені, але до її випробувань Франц Францович вже не дожив.
На його могилі у місті Гатчин встановлено пам’ятник у 1974 році, а на стіні будинку, в якому він проживав із сім’єю, можна побачити меморіальну дошку.
Після смерті справу Франца Лендера продовжив його син Володимир Францевич. Він активно користувався записами батька, намагався покращити його напрацювання. Працював конструктором і головним конструктором, брав участь у Другій світовій війні, був головним інженером і навіть розробив деякі інновації в ракетно-космічній галузі.
Окремої уваги заслуговує згадка про знахідку та випробування зенітної гармати Лендера на Новій Землі. Під час навчань її виявили на архіпелазі недалеко від обсерваторії. Зенітна гармата зразка 1914/1915 років збереглася у відмінному стані, і після невеликих ремонтно-відновлювальних робіт з неї спробували стріляти. Якість гармати виявилася на висоті. Під час випробувань техніка, забута на півночі близько 100 років тому, успішно зробила 5 залпів.
Ось така історія відомого вченого та винахідника в галузі зенітної артилерії з Дунаївців. Вченого-конструктора Франца Лендера, творця першої 76-мм мобільної зенітної гармати. Його винахід зіграв справді велику роль у Першій і Другій світових війнах, а його напрацювання дали великий поштовх у розвитку засобів протиповітряної оборони і вплинули на результат багатьох битв.
